• English
  • Ukrainian
  • Facebook
Головна / Статті / РОЗВИТОК КСВ В УКРАЇНІ: ЩО ПОВИННІ РОБИТИ УРЯД, БІЗНЕС, ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДОНОРИ

РОЗВИТОК КСВ В УКРАЇНІ: ЩО ПОВИННІ РОБИТИ УРЯД, БІЗНЕС, ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДОНОРИ

Посольство Королівства Нідерландів спільно з Центром «Розвиток КСВ» провело зустріч стейкхолдерів з метою обговорити та узгодити відповідальність та плани щодо подальшого розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні.

6 november 1

У заході брали  участь представники міністерств (регіональної політики, економічного розвитку та торгівла,  освіти, праці та соціальної політики, охорони здоровя бізнесу (, громадських організацій та донорів

З вітальним словом до учасників звернулася Аннелус Вівейн, Другий Секретар Посольства Нідерландів в Україні. Вона наголосила на важливості теми корпоративної соціальної відповідальності для сталого розвитку країни, а також представила оновлену версію паспорту з КСВ. Паспорт з КСВ – це керівництво для голландських та іноземних компаній, які бажають інтегрувати КСВ у свою бізнес-діяльність.

Марина Саприкіна, голова Центру «Розвиток КСВ», представила концепцію інтерактивної дискусії: «Ми вже вчетверте проводимо зустрічі в подібному інтерактивному форматі, коли всі учасники спільно обмінюються своїм досвідом та розробляють спільні рекомендації. Це формат – коли тебе слухають і чують».

Спеціально запрошений голландський експерт з КСВ пані Бернадін Бос представила досвід Нідерландів із розвитку КСВ. Голландія знаходиться на захисно-трансформаційному етапі становлення КСВ. Взагалі, існує п’ять етапів розвитку КСВ: захисний етап (компанія виконує зобов’язання та законодавство), благодійний, промоційний, стратегічний та трансформаційний. У Нідерландах знайомство з КСВ розпочинається зі школи, де є окремі курси зі сталого розвитку, і супроводжує  людину впродовж життя у  її професійній діяльності та особистому  житті. У питаннях розвитку КСВ уряд Королівства Нідерландів виконує наступні функції:

1)      регулювання: дотримання міжнародних стандартів (OECD), реалізація екологічних політик та включення КСВ показників в торгівельну політику; формування порядку денного: проведення секторального ризик-аналізу, розробка документів щодо соціальної та екологічної політик;

2)      демонстрація прикладу: впровадження сталих закупівель;

3)      сприяння: робота з топ-секторами, укладання зелених та КСВ угод.

Також, пані Бос наголосила на важливості інновацій задля розвитку КСВ. Наприклад, Голландія має амбітну мету стати світовим лідером з інклюзивної та циркулярної економіки.

6 november 2

Виступи доповідачів стали гарним підґрунтям для подальшої розробки рекомендацій учасниками. Вісім новостворених груп, до складу кожної із яких входили представники міністерств, бізнесу, неурядових організацій та донорів, розробили рекомендації щодо розвитку КСВ, з урахуванням ролі різних стейкхолдерів задля економічного, екологічного та соціального розвитку України. Розроблені напрацювання  – у додатку 1.

За більш детальною інформацією звертайтеся до  Марина Саприкіної, Центр «Розвиток КСВ» (тел.: 044 292 02 48, ms@csr-ukraine.org).

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

«Розвиток КСВ в Україні: РОЛЬ уряду, Бізнесу, громадських організацій та донорів»

Незважаючи на те, що ми живемо в нестабільні часи, час для реформ не має бути втраченим. Бізнес відіграє важливу роль у розвитку країни, але сьогодні Україна потребує, як ніколи раніше, бізнесу на рівні формування та впровадження цінностей, бізнесу, де корпоративна соціальна відповідальність є частиною бізнес-стратегії. На жаль, сьогодні таких компаній все ще є небагато, тим не менше, сподіваємось, що розроблені учасниками рекомендації допоможуть залучити нові компанії до активної участі у відповідальному ставленні до планети, людини, прибутку – трьох основних китів КСВ.  Розроблені рекомендації відображають роль різних стейкхолдерів у розвитку КСВ.

РОЛЬ ДЕРЖАВИ

Учасники визначили наступні функції та дії державних органів:

  1. провайдер послуг: держава має бути взірцем прозорості та впроваджувати соціальні та  екологічні політики:

1.1. впровадження критеріїв КСВ при здійсненні державних закупівель (за інших рівних можливостей);

1.2. запровадження системи грантів та субсидій з метою заохочення КСВ;

1.3. спрощення реєстраційних процедур та стимулювання компаній щодо впровадження КСВ.

  1. регулятор:

2.1. розроблення національної політики з КСВ для державних компаній, що  мають стати взірцем для приватних компаній;

2.2. прийняття стратегії сталого розвитку у відповідності до пріоритетів 2020;

2.3. розробити КСВ-тест та приймати всі рішення після КСВ-тестування;

2.4. дослідження іноземного досвіду та розробка навчальних програм.

  1. центр координації, платформа для діалогу між бізнесом та іншими стейкхолдерами:

3.1. проведення діалогів із різними стейкхолдерами з питань КСВ;

3.2. сприяння обміну кращими практиками та поширення успішних прикладів на всіх рівнях;

3.3. розвиток потенціалу інших стейкхолдерів (громадських організацій, університетів, бізнес-асоціацій) щодо просування КСВ і допомоги бізнесу.

РОЛЬ БІЗНЕСУ

Бізнес має спрямувати свої зусилля на впровадження КСВ як всередині компанії, так і за її межами. Бізнес також має відігравати чітку роль у створенні порядку денного з КСВ, як і громадські організації, виконуючи наступні функції:

1)      Інтеграція всередині компанії:

1.1. КСВ має стати частиною бізнес-стратегій із підтримкою власниками і топ-менеджментом (публічна презентація першою особою) та формуванням КСВ цілей;

1.2. орієнтація на різноманітні міжнародні документи (міжнародний стандарт із соціальної відповідальності ISO 26000, керівництво ОЄСР для транснаціональних компаній, Глобальний договір ООН, Глобальна ініціатива зі звітності GRI, та інші);

1.3. створення робочого комітету з КСВ, з описом ролі кожного підрозділу у впровадженні КСВ;

1.4. впровадження критеріїв тендерних закупівель;

1.5. забезпечення різноманітних каналів внутрішньої комунікації, в т.ч.  розміщення КСВ інформації на сайті;

1.6. розвиток корпоративного волонтерства через підтримку індивідуальних та колективних ініціатив співробітників;

1.7. формування системи оцінки, моніторингу та підзвітності з КСВ.

  1. 2.       Поширення КСВ  за межами компаній:

2.1. компанії повинні працювати з бізнес-асоціаціями;

2.2. ініціювати багатостороннє соціальне партнерство;

2.3. популяризація власних кращих практик;

2.4. залучення громадських організації до процесів прийняття рішень;

2.5. створення платформи для обміну практиками та знаннями з громадськими організаціями.

  1. 3.       Робота з постачальниками та малим та середнім бізнесом:

3.1. використання майданчиків бізнес асоціацій (напр. ЄБА) для знайомства з МСБ;

3.2. проведення семінарів та тренінгів з питань, як стати постачальниками компанії;

3.3. формування прозорих тендерних процедур, у тому числі надання переваги відповідальним постачальникам за однакових цінових пропозицій;

3.4. надання методичної та організаційної допомоги з питань розробки КСВ постійним постачальникам;

3.5. розвиток підприємництва, в т.ч. соціальних підприємств.

РОЛЬ БІЗНЕС-АСОЦІАЦІЙ:

1)       розробка рекомендацій із впровадження КСВ та сприяння дотриманню стандартів КСВ компаніями-членами;

2)      лобіювання урядових структур щодо впровадження критеріїв КСВ при здійсненні державних закупівель (за інших рівних можливостей) та участь у контролі за діями влади (спільно з неурядовими організаціями);

3)      проведення тренінгів з КСВ та посилення ролі менеджерів з КСВ у функціонуванні компанії;

4)      організація конкурсів та ініціювання обговорень з КСВ питань;

5)      формування майданчику для співпраці великих компаній і малого та середнього бізнесу.

РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Громадські організації (ГО), як і бізнес, повинні відігравати чітку роль у створенні порядку денного з КСВ і реалізовувати наступні активності:

1)      сприяння розвитку відповідальної журналістики;

2)      організація контролю за дотриманням стандартів та нормативів з КСВ на рівні суспільства;

3)      формування громадської думки щодо репутації компаній та просування цінностей КСВ в маси;

4)      забезпечення прозорості діяльності організації через розміщення у відкритому доступі інформації щодо місії та діяльності ГО;

5)      партнерство з бізнесом та іншими громадськими організаціями у реалізації важливих проектів.

РОЛЬ ДОНОРІВ

Враховуючи нестабільні часи та відсутність фінансування, велика частина відповідальності за розвиток КСВ і підтримку різноманітних ініціатив покладається на донорів. Донори можуть підтримати наступні ініціативи:

1)      організація КСВ клубу топів, де останні могли обмінюватись думками щодо КСВ питань;

2)      реалізація освіти з КСВ для топів неукраїнських компаній;

3)      проведення тренінгів з КСВ;

4)      поширення іноземного досвіду та підтримка програм стажування з КСВ за кордоном для власників бізнесу та суспільних діячів;

5)      надання субсидій та грантів малому та середньому бізнесу щодо впровадження КСВ, створення центрів підтримки та розвитку підприємництва.